Примусове вилучення землі

Зміна порядку примусового вилучення землі

Законопроєкти 8225 та 8178-1, внесені на розгляд ВРУ мають на меті внести зміни у чинне законодавство щодо порядку вилучення земельних ділянок для суспільних потреб і порядку зміни цільового призначення земель для сільського господарства.

Внесення та розгляд цих законопроєктів викликало критику багатьох експертів. Розберімось чому.

Законопроєктом 8225 пропонується внести наступні зміни до Земельного кодексу України, Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об’єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» та Кодексу адміністративного судочинства України:

1. Розширено перелік об’єктів для розміщення яких може бути здійснено примусове вилучення земельної ділянки (без згоди власника). Нагадаємо, що станом на сьогодні до таких об’єктів віднесено: об’єкти національної безпеки і оборони; лінійні об’єкти та об’єкти транспортної і енергетичної інфраструктури (дороги, трубопроводи, лінії електропередач, аеропорти, нафтові і газові термінали, електростанції); об’єкти, пов’язані із видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення; об’єкти природно-заповідного фонду; кладовища. До цього переліку планується додати об’єкти критичної інфраструктури І та ІІ категорій, що значно розширює вищенаведений перелік. Адже до об’єктів критичної інфраструктури відносяться об’єкти наступних секторів: паливно-енергетичного (електроенергетика, вугільно-промисловий комплекс, торфовидобування, нафтова та газова промисловість, ядерна енергетика; системи життєзабезпечення (постачання питної та гарячої води, водовідведення, вивезення побутових відходів); харчової промисловості та агропромислового комплексу (виробництво харчових продуктів, переробка агропромислової продукції, експлуатація зрошувальних систем); охорони здоров’я та фармацевтичної промисловості; транспорту та пошти; промисловості (хімічна, металургійна, оборонна, космічна, авіаційна, судобудівна); цивільного захисту; охорони навколишнього природного середовища; оборони (зберігання, виробництво боєприпасів); національної безпеки; правосуддя, тримання під вартою; наукових досліджень та розробки. Об’єкти із вищенаведених секторів можуть бути віднесені до І або ІІ категорії на основі аналізу рівня негативного впливу, якого особа, суспільство, навколишнє природне середовище, економіка, національна безпека та обороноздатність країни можуть зазнати внаслідок порушення або припинення функціонування об’єкта інфраструктури відповідно до критеріїв, зазначених у Постанові Кабінету міністрів України № 1109 від 09.10.2020 р.
2. Рішення про примусове відчуження земельної ділянки у приватного власника  (за відсутності згоди такого власника) Кабінет Міністрів України матиме право винести без рішення суду.
3. В разі оскарження власником рішення про відчуження до адміністративного суду зупинити дію рішення про відчуження в якості забезпечення позову буде неможливо.
4. Рішення КМУ може прийняти без урахування статусу особливо цінних земель, без надання компенсації збитків лісогосподарського виробництва та без компенсації вартості землі територіальній громаді (якщо земля була в комунальній власності).
5. Зміна цільового призначення землі в разі вилучення може здійснюватись без розробки документів із землеустрою, без врахування містобудівної документації та без врахування виду функціонального призначення території.
6. Компенсація вартості вилученої землі (яка буде дорівнювати оціночній) колишньому власнику буде здійснювати державне підприємство, на користь якого вилучається земля.

Введення в дію вищеозначених змін в перспективі призведуть до порушення прав та інтересів широкого кола осіб, основними з яких є:

1. Порушення прав територіальної громади в разі вилучення комунальних земель, адже таке вилучення пропонується робити без сплати вартості такої землі. Це є порушенням ст. 13, 14 Конституції України.
2. Зміна цільового призначення раніше сформованих земельних ділянок, що примусово вилучаються, пропонується здійснювати без розроблення документації із землеустрою, за відсутності або без врахування містобудівної документації та без дотримання правил співвідношення між видом цільового призначення земельної ділянки та видом функціонального призначення території, визначеного відповідною містобудівною документацією. Це в перспективі може призвести до порушення права широкого кола осіб, передбаченого ст. 50 Конституції України, а саме: права на безпечне для життя і здоров’я довкілля. Адже ігнорування положень містобудівної документації може призвести і до екологічних і до техногенних проблем. А ст. 41 Конституції передбачає: використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Також така норма суперечить нормам, що регулюють містобудівну діяльність.
3. Запропонований формат виплати компенсації власнику не відповідає вимогам чинного законодавства, адже земля вилучається у власність держави, а платити має підприємство, якому планується передача землі. При цьому законопроєкт не передбачає ні механізму здійснення таких оплат, а ні джерел фінансування. Це значить, що ризик неотримання коштів колишнім власником, дуже високий. Додамо до цього ще й той факт, що під час дії воєнного стану компенсація може бути виплачена після вилучення майна (після скасування воєнного стану).
4. Скасування судового порядку примусового вилучення землі створює умови  для появи корупційних схем.

Більш того, строк дії таких. змін передбачено: протягом дії воєнного стану та 10 років після його скасування!

Щодо законопроєкту 8178-1. Проєкт змін передбачає зміну цільового призначення земельних ділянок віднесених до категорії земель сільськогосподарського призначення на вид цільового призначення в межах категорії земель житлової та громадської забудови або категорії земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення здійснюється без розроблення документації із землеустрою за ініціативою власника такої земельної ділянки.

Такі зміни дозволить появі безлічі корупційних схем та зловживань з боку недобросовісних забудовників, що свєю чергою матиме в довготривалій перспективі значний вплив на екологічну на безпекову ситуацію населених пунктів. Адже забудова, особливо великих міст, на сьогодні і так не відповідає нормам, що регулюють містобудівну діяльність. 

Замість висновків, хочу зазначити, що запропоновані законопроекти, в разі їх прийняття, створять умови для порушення прав громадян (і не тільки власників) та появи нових корупційних схем.