Результати вашого пошуку

Документальне засвідчення факту знищення чи пошкодження майна та визначення розміру збитків

Опубліковано Лісова Наталя 17.01.2023
0

Документальне засвідчення факту

Документальне засвідчення факту знищення чи пошкодження майна підприємства є важливим для подальшого визначення розміру збитків, отримання компенсації, віднесення до податкових витрат та врегулювання питання щодо виконання зобов’язань перед партнерами. Тому в разі зазнання шкоди в результаті бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, підприємству варто зафіксувати факт наступними документами:

  • акт про пожежу ДСНС;
  • сертифікат Торгово-промислової палати;
  • витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
  • інформаційне повідомлення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна;
  • витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань;
  • звіт про оцінку збитків;
  • протокол інвентаризаційної комісії, затверджений наказом;
  • інвентаризаційні описи;
  • довідка про загальну суму збитків;
  • доповідні записки матеріально-відповідальних осіб, листи, звіти, осіб, відповідальних за охорону, збереження;
  • письмові пояснення свідків подій;
  • акт обстеження нерухомого майна;
  • фот-, відео зйомка об’єктів до та після подій;
  • будь-які відомості в ЗМІ, офіційних ресурсах.

Акт про пожежу ДСНС 

В акті зазначається знищене майно, пошкоджене майно, прямі та побічні збитки від пожежі. 

Матеріальні втрати від пожежі визначаються сумою прямих і побічних збитків за цінами, що діють на час виникнення пожежі. 

Прямі збитки, завдані внаслідок знищення пожежею основних фондів,  визначаються за залишковою вартістю з урахуванням останньої переоцінки (за винятком вартості залишків). Прямі збитки, завдані внаслідок знищення  пожежею  основних фондів на стадії незавершеного будівництва (капітального ремонту), визначаються виходячи з обсягу виконаних робіт. 

Збитки від знищення (пошкодження) пожежею обігових коштів визначаються шляхом виключення з вартості матеріальних  цінностей, що перебувають  на  обліку, за цінами на момент виникнення пожежі вартості матеріальних цінностей, що залишилися. 

Вартість продукції власного виробництва, у тому числі тієї, що перебуває на   стадії незавершеного виробництва, визначається виходячи з її первісної  вартості та витрат на оброблення, проведене до моменту виникнення пожежі. 

Вартість готової продукції, сировини та інших матеріальних цінностей  (включаючи малоцінні та швидкозношувані речі), що перебувають на складах  (базах), визначається за оптовими чи закупівельними цінами з урахуванням      транспортних, заготівельно-складських накладних витрат та норм природних збитків на момент виникнення пожежі, а в роздрібній торгівлі – за роздрібними цінами. 

У разі знищення внаслідок пожежі цінних  паперів і грошових знаків прямі збитки вважаються такими, що дорівнюють їх номінальній вартості, крім цінних паперів (грошових знаків), що перебувають на стадії виготовлення,  матеріальні збитки за якими визначаються відповідно до собівартості їх виготовлення. 

Збитки, що визначені в іноземній валюті, перераховуються в гривнях за офіційним обмінним курсом Національного банку, що діяв на момент виникнення пожежі. 

У разі знищення (пошкодження) продукції інтелектуальної та творчої діяльності збитки визначаються на підставі  договірних та інших документів чи результатів експертизи. 

Побічні збитки визначаються на підставі довідки, складеної згідно з   документами бухгалтерського обліку. Відповідальність за достовірність  відомостей про збитки несуть особи, які подали таку довідку.

Сертифікат Торгово-промислової палати

Для віднесення вартості знищенного чи пошкодженого майна податкова вимагає наявності проведеної інвентаризації, наявність первинних документів та сертифіката ТПП.

Також сертифікат ТПП необхідний для засвідчення форс-мажорних обставин для засвідчення факту форс-мажорних обставин:

  • за договірними зобов’язаннями;
  • за податковими зобов’язаннями;
  • за податковими зобов’язаннями для списання безнадійного податкового боргу;
  • які унеможливили виконання обов’язків за законодавчими та іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб’єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов’язанням/обов’язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів.

Заява за встановленою ТПП України формою про засвідчення форс-мажорних обставин подається за підписом керівника підприємства, організації та з відбитком печатки підприємства, або за його дорученням – довіреною особою.

У заяві, зокрема, зазначається, які саме зобов’язання за договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом не можуть бути виконані у встановлений термін внаслідок настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), форс-мажорні обставини з посиланням і наданням доказів таких обставин, початок їх виникнення і термін дії, які унеможливили виконання цих зобов’язань у встановлений договором, контрактом, угодою та/або законом, нормативним актом термін та інші відповідні відомості.

Надані документи для засвідчення форс-мажорних обставин мають свідчити про:

  • надзвичайність таких обставин (носять винятковий характер і знаходяться за межами впливу сторін);
  • непередбачуваність обставин (їх настання або наслідки неможливо було передбачити, зокрема на момент укладення відповідного договору, перед терміном настанням зобов’язання або до настання відповідного обов’язку);
  • невідворотність (непереборність) обставин (неминучість події/подій та/або її/їх наслідків);
  • причинно-наслідковий зв’язок між обставиною/подією і неможливістю виконання своїх конкретних зобов’язань (за договором, контрактом, угодою, законом, нормативним актом, актом органів місцевого самоврядування тощо).

Протокол інвентаризаційної комісії та довідка про загальну сумму збитків

Інвентаризація може бути проведена для документального засвідчення факту знищення чи пошкодження майна, а також для фіксації розміру збитків.

Документування в процесі інвентаризації:

  • доповідні записки матеріально-відповідальних осіб, листи, звіти, осіб, відповідальних за охорону, збереження, письмові пояснення свідків подій;
  • наказ про проведення інвентаризації та створення інвентаризаційної комісії;
  • інвентаризаційні описи;
  • протокол інвентаризаційної комісії;
  • наказ про затвердження протоколу інвентаризаційної комісії;
  • довідка про загальну суму збитків.

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань

Про факт знищення чи пошкодження майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, необхідно негайно повідомити Нацполіцію. Після реєстрації заяви варто отримати витяг з ЄРДР та слідкувати за подальшим розслідуванням.

Інформаційне повідомлення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна

В разі пошкодження чи знищення нерухомого майна необхідно подати Інформаційне повідомлення до Реєстру пошкодженого та знищеного майна. Повідомлення може бути подане через Портал Дія, адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса. 

Подання інформаційного повідомлення здійснюється незалежно від місцезнаходження юридичної особи.

Знищене нерухоме майно – об’єкти нерухомого майна, які стали непридатними для використання за цільовим призначенням внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації, та відновлення яких шляхом ремонту чи реконструкції не є можливим або є економічно недоцільним:

  • будівлі, споруди (у тому числі спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);
  • складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;
  • об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
  • складові частини об’єктів (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;
  • лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (у тому числі лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури).

Пошкоджене нерухоме майно – об’єкти нерухомого майна, які пошкоджені внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, та можуть бути відновлені шляхом ремонту чи реконструкції:

  • будівлі (у тому числі спільне майно багатоквартирного будинку (приміщення загального користування (місця загального користування), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території);
  • складові частини будівлі, споруди (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які є самостійними об’єктами нерухомого майна;
  • об’єкти будівництва, щодо яких отримано право на виконання будівельних робіт;
  • складові частини об’єктів (квартири, вбудовані, прибудовані чи вбудовано-прибудовані житлові та нежитлові приміщення в будівлі, споруді, гаражні бокси, машиномісця, інші житлові та нежитлові приміщення), які після прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта є самостійними об’єктами нерухомого майна;
  • лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури (у тому числі лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури).

Інформаційне повідомлення повинне містити такі дані:

  • контактні дані особи (номер телефону, адреса електронної пошти);
  • відомості про нерухоме майно:
  • тип нерухомого майна;
  • загальну площу нерухомого майна (протяжність – для лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури). У разі відсутності точної інформації щодо загальної площі, протяжності нерухомого майна зазначається орієнтовна площа, протяжність;
  • адресу (місцезнаходження) нерухомого майна;
  • інформацію про те, що нерухоме майно є об’єктом культурної спадщини (у разі потреби);
  • інші технічні характеристики нерухомого майна (за наявності);
  • форму власності нерухомого майна;
  • наявність/відсутність статусу пам’ятки культурної спадщини;
  • відомості про кількість осіб, що проживали в нерухомому майні (для житлового фонду);
  • відомості про пошкодження або знищення нерухомого майна (дата та орієнтовний час настання події, опис пошкодження, зокрема площа або протяжність пошкодженого нерухомого майна, фото-, відеофіксація (за наявності).

Звіт про оцінку збитків

Визначення розміру реальних збитків, завданих підприємству внаслідок втрати, руйнування або пошкодження майна у зв’язку зі збройною агресією російської федерації оцінки упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, а також оцінки потреб у відновленні майна здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки збитків або визначається в результаті проведення судової експертизи (експертного дослідження).

Незалежна оцінка збитків забезпечується суб’єктами оціночної діяльності з дотриманням національних та міжнародних стандартів оцінки, з урахуванням особливостей, що визначених Методикою визначення шкоди та обсягу збитків, завданих підприємствам, установам та організаціям усіх формвласності внаслідок знищення та пошкодження їх майна у зв’язку із збройною агресією Російської Федерації, а також упущеної вигоди від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності, затвердженою Наказом Мінекономіки, та ФДМ України від 18.10.2022 р. № 3904/1223.

Акт обстеження нерухомого майна

З метою прийняття рішення про можливість подальшої експлуатації та розроблення заходів із відновлення пошкоджених внаслідок воєнних дій або терористичних актів об’єктів нерухомого майна власник може провести обстеження шляхом залучення відповідальних виконавців окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, які пройшли професійну атестацію та мають  відповідний кваліфікаційний сертифікат, або шляхом залучення підприємств, установ та організацій, у складі яких є такі виконавці.

За результатами обстеження пошкоджених об’єктів виконавцем складається звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), а також в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення).

Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж (ліквідацію).

При цьому складення паспорта об’єкта або внесення змін до нього за результатами обстеження пошкодженого об’єкта не вимагається.

Адвокат

Наталя Лісова

Залишити відповідь

Ваш Email буде приховано.

Порівняти об’єкти